Це любов!

Закохався у троянду дикий хмiль
A вона така вже горда та колюча
Довго вiн терпiв ïï укусiв бiль
Бо скорила серце квiточка жагуча.

Вiн троянди пружне тiло обвивав
Хотiв душу покорити пелюсткову
Нiжно-нiжно вигин шиï лоскотав
Biд "царицi" добиваючись любовi.

Час настав, налитi соком пелюстки
Розтулились и вiдкрили дивне лоно
А хмiль так ïï хотiв, що аж хмелiв
Aж набухли всi шапкИ його солОно.

Саме в цю мить нагодилась бджола
То на хмiль вона, то на троянду сiла
У пелюстки трояндовi нектару налила
Обвiнчала молодяток i схрестила.

....
Пiд серцем у троянди-мами троянда-доня спить
Немов ракушка перл вона ïï плекае
На аромат бува бджола - хрещена-мати прилетить
А батько - бородатий хмiль усiх ïх трьох кохае.